Підвищений внутрічерепний тиск або чому "розколюється" голова від болю?

Перш ніж поговоримо про внутрішньочерепний тиск, розберемось, що таке ліквор і для чого він треба. Природа створила нас так, щоб усі життєво необхідні органи були максимально захищені. Оскільки головний мозок один з найголовніших органів, то з метою попередження його ушкодження він знаходиться оточений спеціальною рідиною – ліквором. Інакше коли б ми стрибали, бігали, падали, то увесь час головний мозок вдарявся б об кістки черепа. Для запобігання цього є ліквор – своєрідний амортизатор. Ліквор постійно циркулює по протоках, якими пов’язані між собою відділи головного і спинного мозку. Виділившись в певних відділах мозку і пройшовши свій шлях по протоках, він всмоктується в кров. Таким чином, приблизно за сім діб відбувається повне оновлення ліквору. Якщо з якихось причин ліквор накопичується в кількості більшій, ніж потрібно для роботи мозку, виникає підвищений внутрішньочерепний тиск.

Причинами підвищеного внутрічерепного тиску можуть бути:

-Черепно-мозкові травми,гематоми, навіть давні (включаючи родові травми),

-новоутвори (пухлини) у головному мозку.

- менінгіт, енцефалі – запалення мозку,

- кисневе голодування (гіпоксія),

- гіпертонічна хвороба,

- порушення венозного відток, може виникати при спазмі хребцевих артерій внаслідок проблем шийно-грудного відділу хребта (деформації хребта, сильно виражений остеохондроз, кили (грижі)).

- вживання деяких ліків, зокрема оральних контрацептивів або тироксину – препарату для лікування щитовидної залози.

-У деяких випадках причиною можуть бути і індивідуальні особливості центральної нервової системи.

Запідозрити підвищений внутрішньочерепний тиск допоможуть такі симптоми:

- головний біль, цей симптом більше характерний у другій половині дня, або вночі ближче до ранку;

- стійкі нудота й блювота;

- може бути часта гикавка;

- порушення зору, що з'являються й зникають, порушення руху очних яблук, двоїння в очах;

- сонливість і розлади свідомості , навіть до втрати свідомості;

- – прояви вегетосудинної дистонії (перепади артеріального тиску, прискорене серцебиття, пітливість,… );

- швидка втомлюваність при навантаженнях (фізичних і розумових);

- – погіршення стану при зміні погоди, або в період місячних у жінок. До речі, у нашій практиці була така пацієнтка, у якої в перший день менструації настільки боліла голова, нудило, що вона не могла йти на роботу, ніякі знеболювальні не давали полегшення. Начальство про це знало і вже навіть не вимагало лікарняного підтвердження її відсутності на роботі.

- Зміна зовнішнього вигляду пацієнта, він може ставати віддаленим (пригадайте, як про це йдеться у листі : «… дивиться в одну точку, поверне голову направо…»), байдужим, деколи цей вигляд може нагадувати не цілком здорову у психічному стані людину. З цього приводу згадую пацієнтку, яка скаржилась на сильний головний біль ще із шкільних років, причому цим «дарунком» вона поділилась із своїм середульщим сином. І ось на початку її лікування мені випало побачити її під час нападу головного болю. Знаєте, побачивши її такою, я навіть не зразу впізнала її. В попередні рази приходила жіночка, яка скаржилась на головний біль, але попри це вона була миловидною, очі дещо навіть кокетливо поглядали на інших пацієнтів (вона знала, що вродлива), але водночас у них світився меткий і глибокий розум. А в той день прийшла жінка з налитим обличчям, важкий погляд з-під лоба виражав чи то байдужість, чи то злість, рот привідкритий, навіть хода зробилась важкою (ніби цвяхи забивала ногами). Але ще більше мене вразило те, як вона змінилась по ходу процедури (тоді ми їй поставили п*явки у точки, що відповідають за пониження внутрішньочерепного тиску), обличчя знову «розвиднілось» і стало привабливим як і раніше.

Крім вище згаданих симптомів запідозрити ПВЧТ допоможуть такі обстеження:

- – при огляді у окуліста виявляються розширені і покручені вени очного дна;

- – магнітно-резонансна томографія показує, що рідинні порожнини головного мозку розширені , а мозкова речовина по краю шлуночків розріджена;

- – при проведенні ультразвукового дослідження судин голови і шиї виявляється порушення венозного відтоку.

- у малюків першого років життя - сильне збільшення окружності голови за короткий період часу (важливий не сам по собі розмір, а саме різке його збільшення за невеликий часовий відрізок), розбіжність швів черепа, вибухання тім*ячка.

Тиск ліквору не є постійною величиною. При вимірі в положенні лежачи нормальний ВЧТ коливається в широких межах: від 60 до 200 мм рт. ст.

Виміряти ВЧТ можна тільки одним методом: инвазивним. У спинномозковий канал в області попереку вводиться спеціальна голка, до якої приєднаний манометр. Тобто, для виміру ВЧТ обов'язково потрібне проведення спинномозкової пункції - «уколу в хребет». Така процедура не проводиться в умовах поліклініки. Запам'ятайте: будь-які інші дослідження не дають реальної інформації про рівень ВЧТ. У зв*язку з цим при діагностиці даного симптому опираються на вище перераховані скарги і обстеження.

При лікуванні даного симптому основним є лікування основного захворювання.

В момент нападу головного болю ніякі знеболювальні не дадуть полегшення (що нам і підтверджує автор листа), тому що тут зовсім інша причина виникнення болю. Нам необхідно понизити тиск ліквору на оболонки головного мозку, а в домашніх умовах цього можна досягнути за допомогою сечогінного трифас, фуросемід (для швидшого ефекту можна вколоти ліки внутрім*язево ).

З народних методів, як хороший сечогінний, дуже добре себе зарекомендував відвар кореня петрушки на молоці ( на 1 шкл. кип*ячого молока дати 3 ст. л. тертого кореня петрушки, варити на малому вогні 10 хв., настояти до охолодження, процідити. пити по пів шкл 2 рази на день. При необхідності кількість відвару можна збільшити вдвічі.

Необхідно зменшити вживання кухонної солі (сіль сприяє затримці рідини).

Найефективнішою для лікування ПВЧТ є гірудотерапія (лікування п*явками). Після курсу такого лікування пацієнт «має спокій» на півроку, а то і на рік.

Якщо причиною ПВЧТ є захворювання хребта, то результат ви матимете після курсу масажів, а головне поєднання їх з лікувальною фізкультурою спрямованою на відповідний відділ хребта (вправи дивіться у попередніх випусках «Доброго лікаря»).

Людям, які не звикли «лікувати голову», а лише безрезультатно намагаються притупити біль знеболювальними, хочу сказати, що періоди підвищення внутрішньочерепного тиску протягом тривалого часу загрожують психічним і розумовим виснаженням, загрозою інсульту.

Рецепти та комплекс препаратів

Перейти